Корпус чувашского языка

Поиск

Шырав ĕçĕ:

Маякин (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Хутран-ситрен асӑнкаланӑ тӑрӑх, ӑна, больницӑран тухнӑ хыҫҫӑн, Маякин таҫта, Урала, амӑшӗн хурӑнташӗсем патне ӑсатнӑ, текелетчӗҫ.

Говорили, что после выхода из больницы Маякин отправил его куда-то на Урал к родственникам матери.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Хулара халь ҫӗнӗрен тепӗр пысӑк ҫурт — суту-илӳ ҫурчӗ шӑтса тухнӑ, унӑн фирми: «Тарас Маякин тата Африкан Смолин».

В городе возник новый крупный торговый дом под фирмой «Тарас Маякин и Африкан Смолин»…

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Пӗр ҫул каярах Яков Тарасович Маякин вилсе ҫӗре кӗнӗ.

С год тому назад Яков Тарасович Маякин умер.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Ҫапах та — шел йӗкӗте!.. — тенӗ Бобров, Маякин хыҫӗнчен пӑхса юлса.

— А — жалко парня!.. — сказал Бобров, посмотрев вслед ему.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Ҫук, кирлӗ мар… — ҫурма сасӑпа каланӑ Маякин.

— Нет, не надо… — вполголоса сказал Маякин.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Маякин, ӗмӗрхи йӑлине пула, хӑйӗн философийӗпе ҫӗкленсе кайсах калаҫма пикеннӗ, анчах аяла пулнӑскере ҫапӑҫма вӗрентес ҫук иккенне аса илсе, вӑл часах чарӑнса ларнӑ.

По обыкновению Маякин увлекся было изложением своей философии, но, вовремя поняв, что побежденного бою не учат, остановился.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Ухмах! — йӗрӗнсе ответленӗ Маякин.

— Дурак! — презрительно сказал Маякин.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Резников, Зубов тата Бобров, Маякин еннелле ӳпӗнсе, пӗр-пӗрин хушшинче темӗн ҫинчен шӑппӑн калаҫма пикеннӗ.

Резников, Зубов и Бобров наклонились к Маякину и тихо начали о чем-то говорить.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Акӑ! — йӳҫенкӗн кӑшкӑрса янӑ Маякин, хреснай ывӑлӗ ҫинелле кӑтартса.

— Вот-с! — с горечью вскричал Маякин, указывая рукой на крестника.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Каҫару сана — ҫук! — ҫирӗппӗн каланӑ Маякин, сассине калаҫнӑҫемӗн хӑпартса пырса.

— Прощенья тебе — нет! — продолжал Маякин твердо и повышая голос.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Ну, Фомка, ӑнланатӑн-и ӗнтӗ халь — ху мӗскер тунине? — ыйтнӑ Маякин.

— Ну, Фомка, понимаешь ты теперь, что наделал? — спросил Маякин.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Ҫитет!.. — ответленӗ ӑна Маякин.

— Будет!.. — ответил Маякин.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Пурте — пӗрре Фома ҫине, тепре — ӑна хирӗҫ вырнаҫнӑ Маякин ҫине пӑха-пӑха илнӗ.

И все поглядывали то на него, то на Маякина, усевшегося против него.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Маякин лӑпкӑ пулнӑ, анчах унӑн куҫӗсем, темӗнле, пулса иртнӗ ӗҫе юрӑхлӑ мар — ҫуттӑн йӑлтӑртатнӑ…

Маякин был спокоен, но глаза у него поблескивали как-то несообразно событию, — светло…

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Халӗ, Маякин пур чухне, паҫӑр ҫеҫ Фомаран кулнӑ ҫынсем чӗмсӗррӗн тӑнӑ, вӗсем старик ҫине ыйтуллӑн, тӗлӗнӳллӗн пӑхса, унтан темскер кӗтнӗ.

Теперь, при Маякине, люди, издевавшиеся над Фомой, — молчали, вопросительно и с любопытством поглядывая на старика и ожидая от него чего-то.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Ашкӑнмастӑп тесе тупа тӑватӑн-и? — тесе ыйтнӑ Маякин.

— Божишься, что не будешь буянить? — спросил Маякин.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Анчах ҫав самантра Яков Маякин хӑй те ҫитнӗ.

Но Яков Маякин сам пришел в это время.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Бобров, Кононов тата темиҫе ҫын, — Яков Маякин малта пынӑ, — темӗн ҫинчен шӑппӑн калаҫкаласа, рубкӑна кайнӑ.

Бобров, Кононов и еще несколько человек с Яковом Маякиным впереди ушли в рубку, негромко разговаривая о чем-то.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Яков Тарассович Маякин тавра пӗр ушкӑн ҫын пухӑнса тӑнӑ, вӗсем, старик шӑппӑн темскер каланине ҫирӗплетсе, усал вӗчӗхӳпе пуҫӗсене сулланӑ.

Около Якова Тарасовича Маякина собралась толпа и слушала его тихую речь, со злобой и утвердительно кивая головами.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Акӑ, господа купецсем! — чӑнкӑртатнӑ Маякин.

— Вот, господа купечество! — звенел Маякин.

XIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Страницы:

Сайт:

 

Статистика

...подробней