Корпус чувашского языка

Поиск

Шырав ĕçĕ:

Самойлов (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Самойлов пӗтӗм пӗвӗпе тӑчӗ те, икӗ аллине те гранатӑсем тытса, тӳрех алӑк патнелле утрӗ.

Самойлов, поднявшись в полный рост, с гранатами в обеих руках, пошел прямо в дверь.

XVII // Наум Любимов. Гончар, Александр Терентьевич. Ялавпа пыракансем: 3 кӗнекеллӗ роман; Н. Я. Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 456 с.

Мускав ҫынни автоматчик Самойлов та, усӑк хӑлхаллӑскер тата калаҫма юратсах кайманскер, танк башнинчен пӑхнӑ пек, пуҫне шӑтӑкран кӑларса пӑхрӗ.

Автоматчик Самойлов, лопоухий, неговорливый москвич, тоже взглянул, словно из башни танка.

XVI // Наум Любимов. Гончар, Александр Терентьевич. Ялавпа пыракансем: 3 кӗнекеллӗ роман; Н. Я. Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 456 с.

Самойлов, каялла таянса ларса, арӑмӗн ҫурӑмӗ хыҫӗнчен сӑмахсене татӑкӑн-татӑкӑн кӑларса кӗрлерӗ:

Самойлов откинулся назад и за спиной жены гудел, отрывисто выбрасывая слова:

XXVI // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Анчах хӗп-хӗрлӗ пулса кайнӑ Самойлов та куҫне ҫутӑлтарса кӑшкӑрчӗ:

Но Самойлов, весь красный, сверкая глазами, тоже кричал:

XXVI // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Тутине хытӑ пӑчӑртаса, хохол тенкел ҫине ӳпкевлӗн ларчӗ, унпа юнашар Самойлов тӑрса кӑтра ҫӳҫӗпе сулса илчӗ.

Плотно сжав губы, хохол лениво опустился на скамью, рядом с ним встал Самойлов, тряхнув кудрями:

XXVI // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

— Григорий Самойлов!

Григорий Самойлов!

XXVI // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Андрей, пӗтӗм сӑн-пичӗпе ҫуталса, Павелӑн аллине хыттӑн чӑмӑртарӗ, Самойлов, Мазин тата ыттисем те, хавхаланса, ун патнелле туртӑнчӗҫ; Павел, юлташӗсем хӑй патнелле ҫавнашкал туртӑннипе кӑштах именсе, амӑшӗ ларнӑ ҫӗрелле пӑхрӗ те унран: «Ҫапла-и?» — тесе ыйтнӑ пек пулса, пуҫӗпе сулчӗ.

Андрей, весь сияющий, крепко стиснул руку Павла, Самойлов, Мазин и все оживленно потянулись к нему, он улыбался, немного смущенный порывами товарищей, взглянул туда, где сидела мать, и кивнул ей головой, как бы спрашивая: «Так?»

XXV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Самойлов ун хыҫҫӑн тепӗр хут, анчах та хытӑрах каларӗ:

Самойлов повторил, но уже громче:

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

— Чӑнах, — терӗ Самойлов.

— Верно! — сказал, Самойлов.

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

— Йывӑр ҫав! — килӗшрӗ Самойлов.

— Трудно — да! — согласился Самойлов.

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Самойлов сухалне аллипе тытрӗ те, ҫӗрелле пӑхса, малалла каларӗ:

Самойлов взял бороду в руку и продолжал, глядя в пол:

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Вӗсем патне, ҫӗлӗкне аллинче тытса, Самойлов ашшӗ пырса тӑчӗ.

К ним подошел отец Самойлова, держа шапку в руке.

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Вӗсен калаҫӑвне ыттисенчен хавхалануллӑрах вӑрт-вартрах ҫаврӑнкалакан Мазин итлерӗ, Самойлов вӑхӑтран-вӑхӑт Иван Гусева темскер каларӗ, амӑшӗ Иван кашнинчех юлташне чавсипе ҫынсем асӑрхамалла мар тӗртсе кулнине, куллине аран чаркаласа, пичӗ хӗрелнине, питҫӑмарти хӑпарса кайнине, лешӗ пуҫне чалӑштарнине курчӗ.

К их беседе прислушивался Мазин, оживленный и подвижный более других, Самойлов что-то порою говорил Ивану Гусеву, и мать видела, что каждый раз Иван, незаметно отталкивая товарища локтем, едва сдерживает смех, лицо у него краснеет, щеки надуваются, он наклоняет голову.

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Мазинӑн ҫӳлти тути хӗрринче икӗ йӗр хуралса тӑрать, пичӗ туллирех пулса кайнӑ, Самойлов ӗлӗкхи пекех кӑтра, Иван Гусев та ӗлӗкхи пекех кулкалать.

На верхней губе Мазина чернели две полоски, лицо стало полнее, Самойлов был такой же кудрявый, как и раньше, и так же широко ухмылялся Иван Гусев.

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Павелпа Андрей юнашар ларчӗҫ, вӗсемпе пӗрле малти тенкел ҫине Мазин, Самойлов тата Гусевсем ларчӗҫ.

Павел и Андрей сели рядом, вместе с ними на первой скамье сели Мазин, Самойлов и Гусевы.

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Решетке хыҫӗнчи стенара алӑк уҫӑлчӗ, алӑкран хулпуҫҫи ҫине йӗннинчен кӑларнӑ хӗҫ хунӑ салтак тухса тӑчӗ, ун хыҫҫӑн Павел, Андрей, Федя Мазин, икӗ Гусев, Самойлов, Букин, Сомов тата амӑшӗ ячӗсене пӗлмен пӗр пилӗк ҫамрӑк ҫын тухрӗҫ.

В стене за решеткой открылась дверь, вышел солдат с обнаженной шашкой на плече, за ним явились Павел, Андрей, Федя Мазин, оба Гусевы, Самойлов, Букин, Сомов и еще человек пять молодежи, незнакомой матери по именам.

XXIV // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Амӑшӗ кӑртах сикрӗ, куҫне хупрӗ те ахлатса илчӗ — халӑхран Павел, Андрей, Самойлов тата Мазин — тӑваттӑн ҫеҫ уйрӑлса кайрӗҫ.

Мать вздрогнула, закрыла глаза и ахнула — Павел, Андрей, Самойлов и Мазин только четверо оторвались от толпы.

XXVIII // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Павелпа юнашар Мазин, Самойлов, Гусев тӑчӗҫ.

Рядом с Павлом становились Мазин, Самойлов, Гусевы.

XXVII // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Фабрика хапхи умӗнче пӗрмаях Вӗсовщиков, Гусев, Ваҫҫӑпа Самойлов тӑраҫҫӗ, сӑмахсем калаҫҫӗ.

У ворот фабрики все время Весовщиков с Гусевым Васей и Самойловым стояли, речи говорили.

XXVI // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Эпӗ хамӑр кивӗ тӗнчерен пӗтӗм халӑх умӗнче куҫкӗретӗнех уйрӑличчен ҫӗре кӗресшӗн мар-ха, ҫавӑнпа та Самойлов юлташ хӗҫ-пӑшаллӑ демонстраци тума сӗннине хирӗҫлесе, мана атӑпа хӗҫпӑшаллантарма сӗнетӗп, мӗншӗн тесен ку ӗҫ вӑл социализм ҫӗнтерӗвӗшӗн пӗр-пӗрне пит вӑйлӑн ӗнселенинчен те усӑллӑрах пулнине пӗтӗм чӗререн ӗненсе тӑратӑп!..

Я не хочу переехать в недра земли ранее, чем мы отречемся от старого мира публично и явно, а потому, отклоняя предложение товарища Самойлова о вооруженной демонстрации, предлагаю вооружить меня крепкими сапогами, ибо глубоко убежден, что это полезнее для торжества социализма, чем даже очень большое мордобитие!..

XXIII // Леонид Агаков. Горький, Максим. Амӑшӗ: [Роман] / М. Горький. — Шупашкар: Чӑваш АССР кӗнеке издательстви, 1968. — 362 с.

Страницы:

Сайт:

 

Статистика

...подробней