Корпус чувашского языка

Поиск

Шырав ĕçĕ:

вӗт сăмах пирĕн базăра пур.
вӗт (тĕпĕ: вӗт) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Эпӗ кунта килес умӗн анне те ун ҫинчен асӑнчӗ-ха, ватӑ ҫынсем иртнисене пит лайӑх астӑваҫҫӗ вӗт.

Перед самым моим отъездом мать о ней вспомнила, ведь у стариков память хорошая.

Хупахра // Аркадий Малов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 76–92 стр.

Иксӗмӗр пӗрле чиркӗве ҫӳреттӗмӗр, чиркӗвӗ пӗтӗм хулана тытса тӑратчӗ вӗт; турӑшсен сухалӗсене те кӑклаттӑмӑр.

Мы вместе выдергивали бороды у статуй в храме Бога-покровителя города.

Хупахра // Аркадий Малов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 76–92 стр.

Каларӑм вӗт эпӗ! — хыттӑн кӑшкӑрчӗ кимӗ пуҫӗнче тӑракан Шуан-си.

Я же говорил! — вдруг закричал Шуан-си, стоя на носу лодки.

Ялти спектакль // Николай Сандров. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 53–70 стр.

Тата пиртен никам та кимӗ ҫине пуҫласа лармасть вӗт!

На реке мы чувствуем себя будто дома.

Ялти спектакль // Николай Сандров. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 53–70 стр.

Вӗсем акӑ килӗсене саланма пуҫларӗҫ, анчах ҫав вӑхӑтрах Шуан-си: — Кимӗ ҫук-и? Ара Ба асаттен кимми таврӑннӑ вӗт! — тесе кӑшкӑрса ячӗ.

Самому смекалистому из мальчишек, Шуан-си, пришла в голову блестящая идея, и он воскликнул: — Нет большой лодки? Да ведь плоскодонка дядюшки Ба уже вернулась!

Ялти спектакль // Николай Сандров. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 53–70 стр.

Вӗсем алҫырӑвӗсене туяннӑ чух кашни иероглифа уйрӑммӑн шута илеҫҫӗ вӗт, иероглифсен хушшинчи пушӑ вырӑнсене шутламаҫҫӗ.

Так ведь они платят за рукопись, считая каждый иероглиф в отдельности, пробелы у них в счет не идут.

Ҫу уявӗ // Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 31–44 стр.

Вӑл Цзинь Юн-шэна нихҫан та лайӑх пӗлмен вӗт.

Не так уж он был близок с Цзинь Юн-шэном.

Ҫу уявӗ // Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 31–44 стр.

— Хӑвӑнах кайса илмелле пулӗ тесе шутлатӑп эпӗ, ку ӗҫ йывӑр мар вӗт, — терӗ вӑл Фан Сюань-чона питрен пӑхса.

И, глядя Фан Сюань-чо в лицо, сказала: — По-моему, лучше получить лично, ничего особенного в этом нет.

Ҫу уявӗ // Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 31–44 стр.

Халь Фан Сюань-чо Китайӑн пулас пурнӑҫӗ ҫинчен уйрӑммӑнах килӗшӳллӗ каларӗ тата хӑйне, хӑрушлӑха пӑхмасӑрах, Тӑван ҫӗршывӗн пурнӑҫӗнче кирлӗ ӗҫсемшӗн хыпса ҫунакан патриот вырӑнне шутлама та хӑйрӗ: ҫынсем хӑйсен обществӑри вырӑнӗ пулнине ӑнланса илеймесӗр яланах тертленеҫҫӗ вӗт

Фан с особым удовольствием муссировал теперь вопрос о будущем Китая и даже рисковал изображать из себя патриота, болеющего душой за родину: «Люди, — говорил Фан, — всегда страдали из-за отсутствия у них самосознания».

Ҫу уявӗ // Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 31–44 стр.

Чӑнах та ӗнтӗ, тарӑхни нумаях пыман, «Мана та укҫа ҫитмест вӗт, чиновникре ӗҫленипе пӗр вӑхӑтрах учительре ӗҫлеменнисен пушшех ҫитмест», тесе шухӑшланипе лӑпланнӑ.

Правда, возмущение его быстро прошло, стоило ему подумать: «Возможно, самим чиновникам не хватает жалованья, они ведь не учительствуют, как я».

Ҫу уявӗ // Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 31–44 стр.

«Вырӑнне улӑштарнӑ май хӑй те ҫавӑн пек пулса тӑчӗ», тесе калаҫҫӗ вӗт.

Ведь говорят: «Место меняется, а все остается по-прежнему».

Ҫу уявӗ // Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 31–44 стр.

— Вӑл тахҫантанпах кунта пулман вӗт, пурне те маннӑ.

— Он столько лет не был дома, все перезабыл.

Тӑван ял // Николай Иванов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 17–30 стр.

— Санӑн мана тата вунтӑхӑр пӑхӑр памалла вӗт!

— Так ведь за тобой еще девятнадцать медяков!

Кун И-цзи // Хӗветӗр Уяр, Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 3–12 стр.

Вӑл вӗт вунтӑхӑр пӑхӑр парӑма кӗнӗ!

За ним ведь девятнадцать медяков!

Кун И-цзи // Хӗветӗр Уяр, Михаил Рубцов. Лу Синь. Калавсем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 3–12 стр.

Ӗнер каларӗ вӗт сана комиссар, урӑх унта пырса ан хутшӑн, терӗ-ҫке.

Сказал ведь тебе вчера комиссар, чтоб ты туда не совался.

Володя урамӗ (Эпилог) // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

— Анне, — тет Володя, ыйхӑллӑ сассипе, — фашистсене хӑваласа яратпӑр, атте флотран таврӑнать, аван пулать вӗт пирӗн!

— Мама, — сонным голосом, уже в дремоте, говорил Володя, — вот приедет папа с фронта, фашистов прогоним, все хорошо у нас будет, верно?

Вунулттӑмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Пӗлетӗн вӗт, капла хӑтланнине юратмастӑп.

Знаешь ведь, что терпеть этого не могу.

Вунулттӑмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

ну-ну, юрӗ-ҫке, эпӗ ахаль шӳт тӑватӑп… партизансен вырӑнӗнче ҫывӑрман вӗт нихҫан та.

ладно, я шучу так… на лежанке-то партизанской не спала никогда.

Вунулттӑмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

— Хӑҫан та пулин пулатех вӗт ҫав пурнӑҫ.

— А ведь будет когда-нибудь такая.

Вунулттӑмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Пирӗн патра нимӗҫсем пулчӗҫ вӗт.

Ведь у нас немцы стояли…

Вунулттӑмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Страницы:

Сайт:

 

Статистика

...подробней