Корпус чувашского языка

Поиск

Шырав ĕçĕ:

ыйтрӗ (тĕпĕ: ыйт) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
— Пирӗн инҫе каймалла-и? — ыйтрӗ Серёжа, хуларан тухса кукӑр-макӑр шоссепе хӑй халиччен пулса курман ту ҫине хӑпаракан машинӑсен колонни ҫине пӑхкаласа.

— А ехать нам далеко? — спросил Сережа, оглядываясь на колонну, уже оставлявшую пределы городка и поднимавшуюся по извилистому шоссе в горы, где он еще никогда не бывал.

1 // Михаил Рубцов. Павленко П.А. Ҫеҫенхир хӗвелӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 96 с.

— Мобилизацилемӗҫ-и пире? — хӑрарах ыйтрӗ вӑл, самантлӑха йӗме чарӑнса.

— А не мобилизуют? — опасливо поинтересовался он, на минуту переставая плакать.

1 // Михаил Рубцов. Павленко П.А. Ҫеҫенхир хӗвелӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 96 с.

Унтан сасартӑк, йӗрес мар тенӗ ҫӗртенех, унӑн куҫӗсенчен куҫҫуль сӑрхӑнса тухрӗ те питҫӑмарти тӑрӑх юхса анчӗ; вӑл ашшӗне мӑйӗнчен ыталаса илсе: — Атте, эпир каялла киле таврӑнатпӑр-и? — тесе ыйтрӗ.

И вдруг слезы, независимо от его воли, ручьем полились по лицу, и, неловко обняв отца за шею, он спросил: — Пап, а мы домой-то вернемся?

1 // Михаил Рубцов. Павленко П.А. Ҫеҫенхир хӗвелӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 96 с.

— Пирӗннисем кая юлса пымаҫҫӗ-и унта? — ыйтрӗ вӑл ывӑлӗнчен.

— Как там, не отстают наши? — спросил он сына.

1 // Михаил Рубцов. Павленко П.А. Ҫеҫенхир хӗвелӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 96 с.

— Орденсемпе медальсене ҫакрӑр-и? — хыттӑн ыйтрӗ Антон Антонович.

— Ордена и медали надели? — громко спросил Антон Антонович.

1 // Михаил Рубцов. Павленко П.А. Ҫеҫенхир хӗвелӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 96 с.

— Серёжа мӗнле вара? — ыйтрӗ гараж комсоргӗ Вера Зотова.

— А Сережка как же? — спросила комсорг гаража Вера Зотова.

1 // Михаил Рубцов. Павленко П.А. Ҫеҫенхир хӗвелӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 96 с.

— Эсӗ вӗсене ответлерӗн-и? — ыйтрӗ Шура.

— Ты ответила им? — спросил Шура.

«Манӑн питӗ пурӑнас килет» // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Любовь Тимофеевна мар-и эсир? — ыйтрӗ вӑл хӑюсӑр сасӑпа.

— Любовь Тимофеевна? — спросил он нерешительно.

Ҫар корреспонденчӗ // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Эсӗ ҫывӑрмастӑн-и? — ыйтрӗ вӑл тепрехинче.

— Ты не спишь? — спросил он в другой раз.

Шура // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Эсир ӑна ҫав тери юрататӑр пулмалла? — ыйтрӗ Борис.

— Вы, наверно, его очень любите? — спросил Борис.

Клава каласа пани // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Хӑвӑрпа кама илетӗр? — ыйтрӗ Борис.

— Кого возьмете с собой? — спросил Борис.

Клава каласа пани // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Кайса килме ирӗк парӑр, аманнисем выртса юлман-и? — ыйтрӗ Зоя командиртан.

— Разрешите, я вернусь, посмотрю, нет ли раненых, — сказала Зоя командиру.

Клава каласа пани // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Зоя пӗр хушӑ шухӑша кайса тӑчӗ те: — Эсӗ комсомолка-и? — ыйтрӗ манран.

Зоя задумалась, потом спрашивает: — А ты комсомолка?

Клава каласа пани // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Вӑл кашнинченех тата тепӗр хут: «Хӑрамастӑн-и? Халь ху шухӑшна каялла тума, хирӗҫлеме май пур-ха. Халь татӑклӑ шухӑшламасан ӳлӗмрен кая юлатӑр» тесе ыйтрӗ.

И снова спрашивал: «Не боишься? Не струсишь? Еще есть возможность уйти, отказаться. Но это — последняя возможность, потом будет поздно».

Клава каласа пани // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Азимут мӗнне, унпа мӗнле ҫӳремеллине, ҫӑлтӑрсем тӑрӑх ҫула мӗнле тупмаллине ыйтрӗ.

Спросил, что такое азимут, как ходить по азимуту, как ориентироваться по звездам.

Уйрӑлу // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Унтан: урасем ҫинчен, чӗрепе нервӑсем ҫинчен ыйтрӗ.

Потом про ноги, сердце, нервы.

Уйрӑлу // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Малтан вӑл ман биографие ыйтрӗ.

Он сначала спросил биографию.

Уйрӑлу // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Зоя Гаи ялне кайма татӑклӑнах шухӑшлать-и? — ыйтрӗ вӑл.

— Зоя твердо решила ехать в Гаи? — спросил он.

Уйрӑлу // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Мӗн пулнӑ унта сирӗн? — ыйтрӗ Зоя.

— Что случилось? — спросила Зоя.

Тухса кайни // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Шурӑна курма пулать-и? — ыйтрӗ пӗр ҫын пирӗн пата кӗмесӗрех.

— Можно Шуру? — спросил кто-то, не заходя в комнату.

Тухса кайни // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Страницы:

Сайт:

 

Статистика

...подробней